barvinok.ucoz.net - І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка - Спадок - - Статті - Світанкові роси

Barvinok.ucoz.net Spined HTML

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка - Спадок <!--if()-->- <!--endif--> - Статті - Світанкові роси Українські скарби Понеділок, 01.10.2018, 13:16 Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Статті | Реєстрація | Вхід Чільна сторінка » Статті » » Спадок І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка Тут можна завантажити вірш (аудіофайл)І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄАще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавижу, ложь есть.Соборное послание Иоанна Глава 4, ст. 20.І смеркає, і світає,День Божий минає,І знову люд потомлений,І все спочиває.Тільки я, мов окаянний,І день і ніч плачуНа розпуттях велелюдних,І ніхто не бачить,І не бачить, і не знає —Оглухли, не чують;Кайданами міняються,Правдою торгують.І господа зневажають,—Людей запрягаютьВ тяжкі ярма. Орють лихо,Лихом засівають...А що вродить? Побачите,Які будуть жнива!Схаменіться, недолюди,Діти юродиві!Подивіться на рай тихий,На свою країну!Полюбіте щирим серцемВелику руїну!Розкуйтеся, братайтеся!У чужому краюНе Шукайте, не питайтеТОГО, ЩО немаєІ на небі, а не тількиНа чужому полі.В своїй хаті своя й правда,І сила, і воля.Нема на світі України,Немає другого Дніпра,А ви претеся на чужинуШукати доброго добра,Добра святого.Волі! волі!Братерства братнього!Найшли,Несли, несли з чужого поляІ в Україну принесли Великих слов велику силу,Та й більш нічого.Кричите,Що бог создав вас не на те,Щоб ви неправді поклонились!..І хилитесь, як і хилились!І знову шкуру деретеЗ братів незрящих, гречкосіїв,І сонця-правди дозріватьВ німецькі землі, не чужії,Претеся знову!..Якби взять І всю мізерію з собою,Дідами крадене добро,Тоді оставсь би сиротою З святими горами Дніпро!Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,Щоб там і здихали, де ви поросли!Не плакали б діти, мати б не ридала,Не чули б у бога вашої хули.І сонце не гріло б смердячого гноюНа чистій, широкій, на вольній землі.І люди б не знали, що ви за орли,І не покивали б на вас головою.СХАМЕНІТЬСЯ! будбте люди,Бо лихо вам буде!Розкуються незабаромЗаковані люди,Настане суд, заговорятьІ Дніпро і гори!І потече сторікамиКров у синє мореДітей ваших... і не будеКому помагати.Одцурається брат братаІ дитини мати.І дим хмарою заступитьСонце перед вами,І навіки прокленетесьСвоїми синами!Умийтеся! образ БожийБагном не скверніте.Не дуріте дітей ваших,Що вони на світіНа те тільки, щоб панувать...Бо невчене окоЗагляне їм в саму душуГлибоко! глибоко!Дознаються небожата,Чия на вас шкура,Та й засудять, і премудрихНемудрі одурять!Якби ви вчились так, як треба,То й мудрість би була своя.А то залізете на небо:«І ми не ми, і я не я,І все те бачив, і все знаю,Нема ні пекла, ані раю.Немає й бога, тільки я!Та куций німець узлуватий,А більш нікого!..» — «Добре, брате,Що ж ти такеє?»«Нехай скажеНімець. Ми не знаєм».Отак-то ви навчаєтесьУ чужому краю!Німець скаже: «Ви моголи».«Моголи! моголи!»Золотого Тамерлана Онучата голі.Німець скаже: «Ви слов'яни».«Слов'яни! слов'яни!»Славних прадідів великихПравнуки погані!І Коллара читаетеЗ усієї сили,І Шафарика, і Ганка ,І в слов'янофіли Так і претесь... І всі мовиСлов'янського люду —Всі знаєте. А своєїДасть бі... Колись будемІ по-своєму глаголать,Як німець покажеТа до того й історіюНашу нам розкаже,—Отоді ми заходимось!..Добре заходилисьПо німецькому показуІ заговорилиТак, що й німець не второпа,Учитель великий,А не те, щоб прості люди.А ґвалту! а крику!«І гармонія, і сила,Музика та й годі.А історія!.. поемаВольного народа!Що ті римляни убогі!Чортзна-що — не Брути!У нас Брути! і Коклеси! Славні, незабуті!У нас воля виростала,Дніпром умивалась,У голови гори слала,Степом укривалась!»Кров'ю вона умивалась,А спала на купах,На козацьких вольних трупах,Окрадених трупах!Подивіться лишень добре,Прочитайте зновуТую славу. Та читайтеОд слова до слова,Не минайте ані титли ,Ніже тії коми,Все розберіть... та й спитайтеТоді себе: що ми?..Чиї сини? яких батьків?Ким? за що закуті?..То й побачите, що ось щоВаші славні Брути:Раби, підніжки, грязь Москви,Варшавське сміття — ваші пани,Ясновельможнії гетьмани.Чого ж ви чванитеся, ви!Сини сердешної Украйни!Що добре ходите в ярмі,Ще лучче, як батьки ходили.Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,А з їх, бувало, й лій топили.Може, чванитесь, що братствоВіру заступило,Що Сінопом, Трапезонтом Галушки варило.Правда!.. правда, наїдались,А вам тепер вадить.І на Січі мудрий німецьКартопельку садить,А ви її купуєте,їсте на здоров'яТа славите Запорожжя.А чиєю кров'юОта земля напоєна,Що картопля родить,—Вам байдуже. Аби добраБула для городу!А чванитесь, що ми ПольщуКолись завалили!..Правда ваша: Польща впала,Та й вас роздавила!Так от як кров свою лилиБатьки за Москву і ВаршавуІ вам, синам, передалиСвої кайдани, свою славу!Доборолась УкраїнаДо самого краю.Гірше ляха свої дітиїї розпинають.Замість пива праведнуюКров із ребер точать.Просвітити, кажуть, хочутьМатерині очіСовременними огнями.Повести за віком,За німцями, недоріку,Сліпую каліку.Добре, ведіть, показуйте,Нехай стара матиНавчається, як дітей тихНових доглядати.Показуйте!.. За науку,Не турбуйтесь, будеМатерина добра плата:Розпадеться лудаНа очах ваших неситих,Побачите славу,Живу славу дідів своїхІ батьків лукавих.Не дуріте самі себе!Учітесь, читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь.Бо хто матір забуває,Того бог карає,Того діти цураються,В хату не пускають.Чужі люди проганяють,І немає зломуНа всій землі безконечнійВеселого дому.Я ридаю, як згадаюДіла незабутіДідів наших. Тяжкі діла!Якби їх забути,Я оддав би веселогоВіку половину.Отака-то наша слава,Слава України.Отак і ви прочитайте,Щоб не сонним снилисьВсі неправди, щоб розкрилисьВисокі могилиПеред вашими очима,Щоб ви розпиталиМучеників: кого, коли,За що розпинали!Обніміте ж, брати мої,Найменшого брата,—Нехай мати усміхнеться,Заплакана мати.Благословить дітей своїхТвердими рукамиІ діточок поцілуєВольними устами.І забудеться срамотнаДавняя година,І оживе добра слава,Слава України,І світ ясний, невечірнійТихо засіяє...Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю!14 грудня 1845 В'юнищаДжерело 1 2 3 4 5Категорія: Спадок | Додав: Росава (08.03.2011) | Автор: Переглядів: 4236 | Коментарі: 0 | Теги: українці, Т.Г.Шевченко | Рейтинг: 4.0/1 Переглянути схожі матеріали Всього коментарів: 0 Ім'я *: Email: Код *: Розділи сайту Майстерня(наші витвори) Крамничка Майстер-класи Читальня Цілюще зілля А-ба-ба-га-ла-ма-га Книгосхов Комірчина Дружні сайти Контакти Цікаві матеріали Календар українцівРоль національних бойових мистецтв у розвитку українського суспільства З книгосхову КОЗАЦЬКА МЕДИЦИНА. Анатолій Пастернак Пошук по сайту       Матеріали, що спонукають до роздумів Мапа гостей    <applet codebase="http://rc.revolvermaps.com/j" code="core.RE" archive="g.jar" width="270" height="270"><param name="cabbase" value="g.cab"><param name="r" value="true"><param name="n" value="false"><param name="i" value="2jixOdMbct0"><param name="m" value="0"><param name="s" value="270"><param name="c" value="ff0000"><param name="v" value="true"><param name="b" value="000000"><param name="rfc" value="true"></applet>      <a href="http://feedjit.com/">Feedjit Live Blog Stats</a> <a href="http://feedjit.com/">Feedjit Live Blog Stats</a> Статистика Наша кнопка                  [Отримати код кнопки] <a href="http://barvinok.ucoz.net" target="_blank"> <img src="http://barvinok.ucoz.net/banner.gif" width=88 height=31 border=0 alt="Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина..." title="Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина..."></a> [ Закрити ] Друзі сайту                              При використанні матеріалів сайту обов'язковий гіперлінк на barvinok.ucoz.net Світанкові роси © 2018