Search Preview
Михайло Гаврилко і його спадщина - Постаті - - Статті - Світанкові роси
barvinok.ucoz.netУкраїнські скарби Понеділок, 01.10.2018, 13:13 Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторін
.net > barvinok.ucoz.net
SEO audit: Content analysis
Language | Error! No language localisation is found. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Title | Михайло Гаврилко і його спадщина - Постаті - - Статті - Світанкові роси | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Text / HTML ratio | 42 % | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Frame | Excellent! The website does not use iFrame solutions. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Flash | Excellent! The website does not have any flash contents. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Keywords cloud | і в у до з на М він та не р Гаврилко його за Т що Гаврилка — від Шевченка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Keywords consistency |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Headings |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Images | We found 56 images on this web page. |
SEO Keywords (Single)
Keyword | Occurrence | Density |
---|---|---|
і | 29 | 1.45 % |
в | 28 | 1.40 % |
у | 27 | 1.35 % |
до | 25 | 1.25 % |
з | 24 | 1.20 % |
на | 24 | 1.20 % |
М | 19 | 0.95 % |
він | 18 | 0.90 % |
та | 18 | 0.90 % |
не | 17 | 0.85 % |
р | 17 | 0.85 % |
Гаврилко | 16 | 0.80 % |
його | 13 | 0.65 % |
за | 11 | 0.55 % |
Т | 10 | 0.50 % |
що | 10 | 0.50 % |
Гаврилка | 10 | 0.50 % |
— | 9 | 0.45 % |
від | 8 | 0.40 % |
Шевченка | 8 | 0.40 % |
SEO Keywords (Two Word)
Keyword | Occurrence | Density |
---|---|---|
М Гаврилко | 8 | 0.40 % |
Т Шевченка | 7 | 0.35 % |
у Львові | 6 | 0.30 % |
1920 р | 5 | 0.25 % |
Михайло Гаврилко | 5 | 0.25 % |
М Гаврилка | 4 | 0.20 % |
XX ст | 3 | 0.15 % |
участь в | 3 | 0.15 % |
вступає до | 3 | 0.15 % |
р із | 2 | 0.10 % |
в тому | 2 | 0.10 % |
тому числі | 2 | 0.10 % |
По закінченні | 2 | 0.10 % |
Гаврилко не | 2 | 0.10 % |
Т Шевченкові | 2 | 0.10 % |
Тоді він | 2 | 0.10 % |
на посаду | 2 | 0.10 % |
1919 р | 2 | 0.10 % |
князя Святослава | 2 | 0.10 % |
Олесь Нога | 2 | 0.10 % |
SEO Keywords (Three Word)
Keyword | Occurrence | Density | Possible Spam |
---|---|---|---|
в тому числі | 2 | 0.10 % | No |
у Східній Україні | 2 | 0.10 % | No |
скарби Духовна культура | 2 | 0.10 % | No |
Духовна культура міфи | 2 | 0.10 % | No |
культура міфи та | 2 | 0.10 % | No |
міфи та легенди | 2 | 0.10 % | No |
та легенди історія | 2 | 0.10 % | No |
легенди історія народна | 2 | 0.10 % | No |
1905 р за | 2 | 0.10 % | No |
товариствах Галичини З | 1 | 0.05 % | No |
стрілецьких товариствах Галичини | 1 | 0.05 % | No |
та стрілецьких товариствах | 1 | 0.05 % | No |
організаціях та стрілецьких | 1 | 0.05 % | No |
студентських організаціях та | 1 | 0.05 % | No |
у студентських організаціях | 1 | 0.05 % | No |
участь у студентських | 1 | 0.05 % | No |
активну участь у | 1 | 0.05 % | No |
бере активну участь | 1 | 0.05 % | No |
Гаврилко бере активну | 1 | 0.05 % | No |
М Гаврилко бере | 1 | 0.05 % | No |
SEO Keywords (Four Word)
Keyword | Occurrence | Density | Possible Spam |
---|---|---|---|
Духовна культура міфи та | 2 | 0.10 % | No |
та легенди історія народна | 2 | 0.10 % | No |
культура міфи та легенди | 2 | 0.10 % | No |
міфи та легенди історія | 2 | 0.10 % | No |
скарби Духовна культура міфи | 2 | 0.10 % | No |
у Львові на початку | 1 | 0.05 % | No |
у студентських організаціях та | 1 | 0.05 % | No |
Галичини З початком Першої | 1 | 0.05 % | No |
місцезнаходження невідоме Перебуваючи у | 1 | 0.05 % | No |
невідоме Перебуваючи у Львові | 1 | 0.05 % | No |
Перебуваючи у Львові на | 1 | 0.05 % | No |
товариствах Галичини З початком | 1 | 0.05 % | No |
стрілецьких товариствах Галичини З | 1 | 0.05 % | No |
та стрілецьких товариствах Галичини | 1 | 0.05 % | No |
організаціях та стрілецьких товариствах | 1 | 0.05 % | No |
студентських організаціях та стрілецьких | 1 | 0.05 % | No |
участь у студентських організаціях | 1 | 0.05 % | No |
Львові на початку другого | 1 | 0.05 % | No |
активну участь у студентських | 1 | 0.05 % | No |
бере активну участь у | 1 | 0.05 % | No |
Internal links in - barvinok.ucoz.net
Статті
Статті - Світанкові роси
Module "Utilisateurs" n`est pas activé
Статті - Світанкові роси
Статті - Світанкові роси
Статті - Світанкові роси
Статті - Світанкові роси
Статті - Світанкові роси
Михайло Гаврилко і його спадщина - Постаті - - Статті - Світанкові роси
Постаті - Статті - Світанкові роси
Восьмикутна українська зірка - Духовна культура українців - - Статті - Світанкові роси
Духовна культура українців - Статті - Світанкові роси
Як Москва фальшувала Шевченка - Історія - - Статті - Світанкові роси
Історія - Статті - Світанкові роси
Голодомор 1921-23-х років в Україні, як планомірно проводимий геноцид - Історія - - Статті - Світанкові роси
Голод 1946-1947 років в Україні - Історія - - Статті - Світанкові роси
Бiсова Баба, або Амазонки з України - Українські бойові традиції - - Статті - Світанкові роси
Українські бойові традиції - Статті - Світанкові роси
Пластикові пляшки і контейнери - небезпечні! - Здоровий спосіб життя - - Статті - Світанкові роси
Здоровий спосіб життя - Статті - Світанкові роси
Іван Мазепа. Життя і пориви великого гетьмана - Історія - - Статті - Світанкові роси
Гіркий присмак перемоги - Історія - - Статті - Світанкові роси
Бориспільське антибільшовицьке повстання 1920 року - Історія - - Статті - Світанкові роси
Звільнення Києва: сотні тисяч життів – до свята Жовтневої революції - Історія - - Статті - Світанкові роси
Відична наука про добові ритми в природі - Біоенергетика - - Статті - Світанкові роси
Біоенергетика - Статті - Світанкові роси
І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка - Спадок - - Статті - Світанкові роси
Спадок - Статті - Світанкові роси
Велика зубна брехня, або що ви знаєте про фтор? - Здоровий спосіб життя - - Статті - Світанкові роси
Пурім = 8 березня? - Історія - - Статті - Світанкові роси
Світанкові роси - Помічник майстра
Пошуки прадавніх русів - Антропологія та етнологія - - Статті - Світанкові роси
Українці в російських етно-культурних стереотипах - Антропологія та етнологія - - Статті - Світанкові роси
ФІТОЕТНОЛОГІЯ УКРАЇНЦІВ. Євген Товстуха - Скарбничка - Книгосхов - Світанкові роси
Наддніпрянський яструб - Постаті - - Статті - Світанкові роси
УКРАЇНСЬКА АБЕТКА Микола Гаццюк - Скарбничка - Книгосхов - Світанкові роси
Barvinok.ucoz.net Spined HTML
Михайло Гаврилко і його спадщина - Постаті <!--if()-->- <!--endif--> - Статті - Світанкові роси Українські скарби Понеділок, 01.10.2018, 13:13 Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Статті | Реєстрація | Вхід Чільна сторінка » Статті » » Постаті Михайло Гаврилко і його спадщина Михайло Гаврилко належав до тих непересічних особистостей, історія життя і творчости яких могла б стати сюжетом до захопливої науково-пригодницької книжки. Його життя і праця чергувались з перебуванням у різних місцевостях, знайомством з багатьма особами, в тому числі відомими, з арештами і втечами. Однак ніхто, в тому числі й представники українського мистецтвознавства, у якому він залишив чималий слід, не спромігся навіть на видання якоїсь узагальненої праці про митця. Пов'язано це з політичними вподобаннями М. Гаврилка, із специфічним характером художника, який не був доступним для багатьох. Постать Гаврилка свого часу була зрозуміла лише невеликому гурткові.Народився Михайло Гаврилко в козацьких хуторах поблизу с. Руковщини на Полтавщині 1882 р., у краю, який так щедро обдарував нашу українську культуру талановитими людьми. Ця чарівна земля на все життя прищепила йому любов до прекрасного, розуміння найтонших порухів мікро- і макрокосмосу, природи, навчила бачити красу у, здавалося б, буденних явищах — квітці, дереві, лісові, грозі. Дивну рису його характеру не раз відзначали друзі й знайомі Михайла.Однак це були не дивацтва, а спосіб життя, своєрідний самозахист від жорстокости віку,— це був його світ, куди дорогу знав тільки він.Виховувався Михайло в українській родині, що вела родовід від козацького кореня і зберігала національні традиції. Саме від них і передалася Михайлові не лише ідеальна в нашій уяві козацька статура — високий зріст, і великий талант до знань, працьовитість, що межували з патологічним бажанням волі та абсолютним нехтуванням усіх авторитетів.Водночас формується і революційний світогляд Гаврилка, його непохитні переконання майбутнього українського патріота. З учнівського життя в Миргородській школі збереглися деякі спогади його сучасників, що дають можливість зрозуміти внутрішній світ юнака. Якось кілька чоловік польської шляхти і поміщиків відвідали могилу Т. Шевченка і вирішили відсвяткувати цю подію випивкою. На саме закінчення бенкету випадково прибув М. Гаврилко. Проте припинити осквернення могили Кобзаря навіть його кремезній фіґурі було не під силу. Тоді він зібрав із навколишніх околиць селян і розігнав поляків чи, за його словами, „вигнав торгашів із храму господнього".По закінченні навчання в Україні М. Гаврилко, здобувши державну стипендію, 1904 р. вступає до художньо-прикладного училища барона Штігліца в Петербурзі. Це був специфічний навчальний заклад, який, крім певної мистецької спеціяльности, давав можливість широкого ознайомлення на перших курсах з усіма видами живопису, рисунку, графіки, скульптури, керамічного мистецтва. Тут були гарні бібліотека і музей.Однак уже невдовзі, 1905 р., за участь в організації студентського страйку М. Гаврилка звільнено з училища, а потім заарештовано. Півроку провів у слідчій в'язниці. Відтоді Михайло пов'язав себе з революцією, ставши членом Революційної української партії. 1905 р., за дорученням партійної організації, переїжджає до Львова, звідки поїздками веде патріотичну роботу у Східній Україні. Арештований при одному з переїздів на кордоні, потрапляє до в'язниці, де перебуває близько шести місяців. 1906 р. із тринадцятьма товаришами знову за ґратами. Через місяць за браком доказів його відпускають. Вийшовши з в'язниці, він знову активно береться до антицарської пропаґанди. На одному з мітингів у хуторі Свинківка на Миргородщині він закликав селян відібрати землю в панів та відлучити Україну від Російської імперії. Безперечно, така діяльність не проходила повз увагу російських жандармів, і його втретє заарештовують на місяць. А випустивши, віддають під постійний нагляд поліції. Заборона вступу до художніх закладів та безперервні переслідування царської „охранки" змушують Михайла Гаврилка 1907 р. переїхати до Львова, який у той час, як і вся Галичина, був у складі Австро-Угорської монархії, котра, треба зазначити, надавала більше уваги національним проблемам, ніж Росія, й українські організації та товариства тут не переслідувались.По приїзді в Галичину Гаврилко з допомогою Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, вступає до Краківської академії мистецтв і навчається у скульптурному класі проф. К. Ляшки.Краківська академія мистецтв поряд з закладами Відня, Мюнхена і Парижа стала центром, куди охоче приїздили на навчання українські митці на початку XX ст. У цій академії викладали талановиті митці, які з повагою і замилуванням ставилися до української народної культури. Крім того, краківський мистецький осередок став місцем, де могли спільно працювати українські художники зі сходу і заходу, розділеної між імперіями єдиної України. Тому не дивно, що Краківській академії завдячуємо мистецькому вихованню низки митців. З-поміж них — М. Жук, М. Бойчук, О. Новаківський, І. Труш, І. Северин, М. Бурачек, В. Маслянників та багато інших відомих і маловідомих майстрів.В 1905-1912 рр. у краківському осередку були такі українські діячі культури, як Б. Лепкий, В. Липинський, М. Гаврилко та ін. Зустрічались постійно в кав'ярні, де обслуга називала стіл „stol rusinski" Велись постійні дискусії. Гаврилко зазвичай лише слухав і всміхався.У Краківській академії мистецтв молодий митець навчався досить успішно. Працював він багато і невтомно. А за одну з пластичних праць — „Копач" — отримав нагороду. За словами сина проф. Ляшка, його батько вважав Михайла одним з найкращих учнів.Упродовж 1907-1912 рр. М. Гаврилко займався мистецькими студіями, але політики не полишав. Він брав участь в усіх об'єднаннях та організаціях, де була хоч іскринка для всезагального полум'я визволення України.По закінченні академії М. Гаврилко їде навчатися до Парижа в майстерню відомого французького скульптора Бурделя, де пробув близько року (1911). За кордоном він не став прихильником модернізму, а залишився ревним поборником реалізму й народности. Портретні роботи „Гануся" (1909), „Чоловічий портрет" (1912), „Жіночий портрет" (1911), особливо погруддя М. Шашкевича (1910), Т. Шевченка (1911), Ю. Федьковича (1914), привертають увагу силою життя й природністю рухів його тематичної композиції — „Бандурист", „Прощання", „Козак на коні".Майстерно виліплене ним на відзначення ювілею 1914 р., погруддя Т. Шевченка сповнене глибокої життєвости, наскрізь пройняте високим патріотичним духом. Встановили монумент в українській гімназії в м. Кіцмані на Буковині. Скульптура поета-бунтаря була такою вдалою, що М. Гаврилко отримав кілька замовлень на її повторення. Але як справжній художник, він завжди шукав нового поглибленого розкриття дорогого його серцю образу Т. Шевченка.Розквіт творчости скульптора припадає на складні роки П ершої світової війни. Тоді він працює у Львові над проєктом пам'ятника Шевченкові для Києва. Тут він виконав і відомий барельєф-медальйон поета, що поширювався у численних екземплярах майстернею І. Левинського у Львові.Вдало виконані медальйони із зображенням Т. Шевченка кожна читальня „Просвіти", Народні доми та інші українські установи намагались придбати не лише з нагоди урочистостей Т. Шевченка 1911, 1914 років (бюсти чи медальйони Кобзаря), але і протягом 20-30-х рр. XX ст.Важливим етапом творчости Михайла Гаврилка стала участь в конкурсах проєктів на пам'ятник Т. Шевченкові у Києві. Скульптор активно і з великим захопленням, незважаючи на невдачі, працює над цією темою з 1910 по 1914 рік. Яка ж доля спіткала проєкт Гаврилка? Постамент з фіґурою Т. Шевченка перейшов у власність доктора Гриця Лучаківського, судді з Болехова, а п'ять інших фіґур зберігалися з Музеї НТШ у Львові. Тепер їх місцезнаходження невідоме.Перебуваючи у Львові на початку другого десятиліття XX ст., М. Гаврилко бере активну участь у студентських організаціях та стрілецьких товариствах Галичини. З початком Першої світової війни він стає членом стрілецької мобілізаційної комісії у Львові та вступає до першої сотні Українських Січових Стрільців. У перші місяці війни за завданням Союзу визволення України працює в таборах російських полонених з воїнами-українцями, а в травні 1915 р. із загонами УСС відбуває на фронт в ранзі четаря. Бере участь у боях під Болеховом, Вікторовом, Галичем, Золотою Липою, Стрипою, Настасовом.З 1916 р. четар М. Гаврилко призначений начальником комісаріяту по табору добровольців у Луцьку, став організатором українських початкових шкіл.За час перебування на стрілецькій службі М. Гаврилко не припиняв творчо працювати як у графіці, так і в скульптурі. З найбільш значних праць назвемо бюст сотника УСС В. Дідушка, медальйон князя Святослава, інші проєкти.1917 р., повернувшись до Львова, митець працює над медальйоном князя Святослава (в міді) та над новим проєктом пам'ятника Т. Шевченкові.Події української визвольної війни, що особливо гостро прокотились в Галичині, змушують переїхати Гаврилка у Східну Україну, де він продовжує військову службу в лавах борців за незалежність України, не забуваючи, що він є бійцем і української культури.У 1919 р. Гаврилко потрапляє в полон до більшовиків і, як старшина української армії, зазнає знущань. Дивом виживши, йому вдається звільнитися. Після багатьох пригод добирається до знайомих у Східній Україні. Наприкінці 1919 р. він переїжджає до Полтави, де був призначений на посаду скульптора VII розряду райспоживспілки. Саме тут навесні 1920 р. виліплює останню з відомих робіт — бюст Т. Шевченка для Полтавського музею М. Гоголя. На погрудді рукою скульптора зроблено напис: „Обніміте, брати мої, найменшого брата".Доля цієї скульптури невідома. А до війни, за свідченням брата митця Степана Гаврилка, бюст стояв у вестибюлі Полтавського театру ім. М. Гоголя.1920 р. Чернігівський відділ мистецтв Губернського відділу народної освіти оголосив конкурс на проєкт пам'ятника Шевченкові. (Термін надсилання робіт був визначений до 20 червня 1920 р.) Можливо, це було причиною прибуття сюди М. Гаврилка. Переїхавши до Чернігова, митець влаштовується 1920 р. на посаду завідувача культурно-освітнього відділу.1920 р. митця не стало. За однією версією, він помер від тифу, за іншою — загинув на Лівобережжі від рук більшовиків. Р. Стельмахів твердив, що його розстріляли, відомі й інші версії.Життя М. Гаврилка — це одіссея переїздів, арештів, викручувань та зустрічей: від Прилук до Ічні, від Києва та Канева до Хотина та Чернівець, до Болехова та Львова. Але ні вдома, ні за кордоном свого характеру, ані віри в себе він не втратив.В емоційному запалі Михайло Гаврилко не раз казав, ще він хотів би служити Україні або як вояк, або як різьбар. І в тій, і в тій іпостасі він виконав свій обов'язок.Олесь НогаДжерело 1 2 3 4 5Категорія: Постаті | Додав: Росава (03.09.2012) | Автор: Олесь Нога Переглядів: 4578 | Коментарі: 0 | Теги: Усс, Михайло Гаврилко, герої України, українські герої, повстанський рух, УНР, повстанці | Рейтинг: 0.0/0 Переглянути схожі матеріали Всього коментарів: 0 Ім'я *: Email: Код *: Розділи сайту Майстерня(наші витвори) Крамничка Майстер-класи Читальня Цілюще зілля А-ба-ба-га-ла-ма-га Книгосхов Комірчина Дружні сайти Контакти Цікаві матеріали Династія КИЯН та заснування КИЄВАРіздво чи день народження Христа? З книгосхову Українські народні казки Пошук по сайту Матеріали, що спонукають до роздумів Мапа гостей <applet codebase="http://rc.revolvermaps.com/j" code="core.RE" archive="g.jar" width="270" height="270"><param name="cabbase" value="g.cab"><param name="r" value="true"><param name="n" value="false"><param name="i" value="2jixOdMbct0"><param name="m" value="0"><param name="s" value="270"><param name="c" value="ff0000"><param name="v" value="true"><param name="b" value="000000"><param name="rfc" value="true"></applet> <a href="http://feedjit.com/">Feedjit Live Blog Stats</a> <a href="http://feedjit.com/">Feedjit Live Blog Stats</a> Статистика Наша кнопка [Отримати код кнопки] <a href="http://barvinok.ucoz.net" target="_blank"> <img src="http://barvinok.ucoz.net/banner.gif" width=88 height=31 border=0 alt="Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина..." title="Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина..."></a> [ Закрити ] Друзі сайту При використанні матеріалів сайту обов'язковий гіперлінк на barvinok.ucoz.net Світанкові роси © 2018